Особисті кордони — це те, що розділяє людину та її внутрішній світ від інших людей. Умовна оболонка, яка буде виступати захистом твого тіла, речей, думок, почуттів та принципів. Люди, які порушують особисті кордони інших, найчастіше роблять це без наміру нашкодити. Як правило, це відбувається тому, що у таких «порушників» саме поняття особистих кордонів стерто або відсутнє. Проблема сягає корінням в дитинство, якраз там і формуються особисті кордони та їх якість. Наприклад, якщо мама поважає свої кордони, цьому вчаться і діти. Якщо їх вчать, що є свої іграшки і чужі, що можна ділитися, а можна цього не робити.

І навпаки, якщо батьки не поважали особистий простір, час, свободу дитини, гіперопікали її та надмірно контролювали, то така людина не тільки не навчиться бачити свої особисті кордони, але і буде порушувати кордони інших людей.

Особисті кордони можна умовно розділити на фізичні та психологічні. Їх важливо визначити і окреслити для самого себе та інших.

Фізичні кордони — це те, що захищає ваш зовнішній, матеріальний світ:

  • Твоє тіло. Це суто особисте, інтимне. Воно тільки твоє. Ти сам вирішуєш, кому можна до нього наближатися і торкатися, а кому ні.
  • Особистий простір. Це твоє середовище проживання, наприклад, будинок, робочий стіл. Тут ти сам вирішуєш, як організувати простір та кому можна брати твої речі, а кому ні.

Психологічні кордони захищають внутрішній світ:

  • Почуття. Ти маєш право на власні почуття, навіть негативні. Вони важливі та завжди правильні, тому що вони твої. Саме тому потрібно їх оберігати та захищати, не дозволяючи іншим з ними грати.
  • Думки, принципи, цінності. Важливо не допускати ситуацій, коли хтось буде вселяти тобі свою точку зору. Ти можеш поважати їх думку, але вчись відокремлювати свої цінності та думки від того, що нав’язують ззовні.
  • Час. Важливо поважати свій особистий час, який ти збираєшся витратити на відпочинок або на улюблену справу, і не дозволяти іншим людям вирішувати це за тебе.

Як зрозуміти, що особисті кордони уразливі?

  • Тобі важко сказати «ні», відмовити в проханні, навіть якщо не хочеться щось робити.
  • Ти робиш щось на шкоду собі заради інших людей, жертвуєш власними ресурсами (часом, або, наприклад, грошима).
  • Тебе доволі часто критикують і ображають, але ти не можеш цьому заперечити.
  • Ти відчуваєш, що люди використовують тебе, або твої речі чи гроші.
  • Тобі складно відокремити свої думки та бажання від чужих.

Ці критерії говорять про те, що твої кордони часто порушують. Можливо, це пов’язано з тим, що ти не вмієш їх захищати. Як будь-які інші навички, вміння виділяти, захищати та поважати свої кордони цілком може бути освоєно в більш пізній період життя.

Як зміцнити та захистити свої особисті кордони?

В першу чергу важливо визначити та усвідомити їх.

Якщо складно — можна окреслити межі в різних сферах життя. наприклад:

  • Речі: хто може чіпати мої речі? Чи можуть брати їх без дозволу? Які речі можуть чіпати, а які ні?
  • Простір: як близько можна до мене підійти? Хто може мене чіпати, а хто ні?
  • Час: чи готовий я витрачати свій вільний час, виконуючи прохання інших людей? Чи можу я їм відмовити? Чи потрібно мені витрачати вільний час на людей, які мені не цікаві?
  • Гроші: скільки грошей я готовий позичити? Кому?

Межі можуть бути різними з різними людьми. Поміркуй, що для тебе допустимо у взаєминах з незнайомими, колегами, друзями, близькими. Проаналізуй минулий досвід: в яких ситуаціях ти відчував себе комфортно та безпечно, а в яких — навпаки.

Навчись говорити про свої особисті кордони

Якщо відчуваєш, що їх починають порушати — потрібно це донести. Роби це м’яко та ввічливо. Спочатку буде важко, але не бійся когось образити: ти не ображаєш цим інших, а оберігаєш себе! Для початку запам’ятай ці прості фрази: «мені це неприємно», «будь ласка, не чіпай мої особисті речі», «вибач, я не можу зробити цю роботу за тебе, у мене немає часу».

Вчись казати «ні»

Найчастіше люди, які не можуть відмовити та сказати «ні», бояться, що вони скривдять іншу людину. Але важливо розуміти, що ми не можемо догодити всім навколо, жертвуючи собою. Цей шлях веде до того, що люди будуть цим користуватися, а твоя самооцінка — страждати.

Почуття провини в таких випадках — дуже часта історія. Знай, що тобі нема за що себе картати, ти повинен насамперед оберігати свій власний комфорт.

Кращий спосіб навчитися говорити «ні» — це тренування. Почни з дрібниць. А якщо складно сказати «ні» прямо, то зроби це, наприклад так: «Вибач, я ще не впевнений у своїх планах. Дізнаюся — скажу», або «Мені потрібно трохи подумати», чи «Мені було б це не дуже зручно, боюся, що не зможу тобі допомогти».

Ось побачиш, впевненість зростатиме, і ти швидко помітиш, що люди почали зовсім по-іншому до тебе ставитися!

Захищай власні кордони

Якщо хтось все одно порушив твої кордону, навіть якщо ти просив так не робити, — необхідно їх відстояти, бути наполегливішим. Швидше за все це відбувається, тому що люди звикли до старих правил і не готові прийняти нові. Тому повідомляй їм про те, що тебе це не влаштовує, що ти відчуваєш себе погано, коли вони роблять щось, що уражає тебе, твій особистий простір, думки та почуття.

Часто, оберігаючи речі, ми забуваємо піклуватися про свою внутрішню безпеку. У кожного з нас є особисті кордони. І тільки ми можемо вирішувати, де вони, кого можна пускати ближче, а кого — категорично ні.