Чим цікавим ви займалися цього літа? От українець Петро Хаселев вирушив у тур: через балканські країни, Португалію та Іспанію до… Африки, у Марокко! І проїхати ці 5 тис. км він вирішив не просто автівкою, а на синіх “Жигулях” 1979 р.
Про початок подорожі Петра вже писала “Українська Правда” (ось тут), але в нас є ексклюзивна інформація, якої немає ще навіть у блозі мандрівника – якою була середина шляху і як зухвалого серфера зустріла Сахара, наскільки спекотно у пустелі і чим зачаровують марокканські ночі. Читай і надихайся!
Мене звуть Петро і наш план на це літо – з’ясувати чи здатні старі “Жигулі” підкорити Африку а ми – сьорфінг. Зараз 24-й день тріпу, ми в Марокко, вже потроху рухаємось у зворотньому напрямку, а це означає, що ми вже з’ясували дещо 🙂
2 дні тому Жигулі торкалися м’якенького піска Сахари майже на кордоні Марокко та Алжиру в місті Мерзуга. Ми досі в шоці, адже там було 43 градуси на той час.
На початку тріпу нас було четверо, дві пари та купа речей (зараз я вже знаю що корисного там 25% максимум). На третій день у Румунії у перших справжніх горах ми усвідомили що машина не витримає таке навантаження, вирішили розділитися та продовжити удвох із Софі (вона британка).
Проїхавши перші три країни, вирішили змінити план та поїхати до Албанії замість Хорватії та потім перепаромитись на південь Італії. Ура! Нові країни! Але драйвити стало більше, а час відпуски не розтягнеш…
Італія, Франція та Іспанія були доволі інтенсивні але на нас чекав тиждень серфінгу у Португалії, і ми були дуже збуджені з цього приводу. Я думав, що за 5 днів висплюсь, відпочину та нарешті наздожену весь блогінг, на той час ми відставали на 2 країни та фізично не могли апдейтити social media своєчасно.
Після першого дня серфінгу все, про що я думав, – це хвилі та океан, а в результаті я навіть не зробив жодної фотографії у воді 🙂 Я встав на дошку буквально на першому уроці та вирішив що далі буду кататися сам, наступні два дні в я був як кросівки у пральній машині… Тільки на останній день погода була гарна, та я таки трохи посерфив сам.
Ця справа втомлює, тож я був радий сісти за руль, не рухатись та їхати далі, попереду була наша головна мета – Морокко. Ми очікували що в Марокко доволі небезпечно та супер-спекотно, особливо літом. Насправді, літом тут мало туристів з Європи через спеку, натомість марокканці мандрують своєю країною. Ми відчули небезпеку тільки одного разу у Фесі, коли пізно поверталися до хостелу, та місцеві трохи агресивно показували нам дорогу. Між містами на дорогах безпечно, крейзі драйвери тільки у великих містах, але до них теж звикаєш, ніхто не нервує, можуть тільки посигналити.
З приводу спеки, нам здалося що 43 градуси в пустелі не так важно переносити, як 36 у Барселоні, бо повітря більш сухе. Що я на завжди запом’ятаю – це ніч у берберському селещі серед пісчаних дюн, декілька кілометрів на верблюді, спроба засняти захід сонця, пісчана буря та ніч під зірками. Я вирішив, як справжній бербер, спати на вулиці з іншими, тож на ранок пісок був у всіх місцях мого тіла.
Після закінчення марокканського кола Танжер-Фес-Мерзуга-Маракеш-Касабланка-Танжер на нас чекає 6000 кілометрів назад додому за тиждень, ми їдемо через Іспанію, Францію, Бельгію, Германію та Польшу, наш екіпаж буде дуже радий можливості прийняти душ та поспати на справжньому ліжку в обмін на купу історій з нашого туру.
Вірною супутницею Петра у подорожі, крім чарівної Софі, стала скретч мапа світу Travel Map Silver World від 1DEA.me. Саме на ній він відмітив увесь подоланий маршрут і Марокко, що подарувало йому таку незабутню ночівлю під відкритим небом!
У нас таких крутезних мап вистачить на всіх українських мандрівників!
I am text block. Click edit button to change this text. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.
749 грн.В корзину
